тапчан —
тапча́н іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
тапчан —
ТАПЧА́Н, а́, ч. Вид ліжка з дощок без спинок. Тато сидів коло вікна на тапчані (А. Свидницький); Він вхопив .. свій величезний і тяжкий сінник і кинув його на тапчан (І. Франко); Було далеко за північ, коли Франтішек .. приліг на дощаному своєму тапчані (С. Скляренко).
Словник української мови у 20 томах
тапчан —
-а, ч. Вид ліжка з дощок без спинок.
Великий тлумачний словник сучасної мови
тапчан —
ЛІ́ЖКО (меблі для лежання), ЛІЖНИ́ЦЯ заст.; КО́ЙКА (підвісна постіль із парусини на пароплаві); ТАПЧА́Н, ЛЕЖА́К (дерев'яне ліжко без спинок перев. на відкритому повітрі, на пляжі).
Словник синонімів української мови
тапчан —
Тапча́н, -на́, на -ні́; -чани́, -ні́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
тапчан —
ТАПЧА́Н, а́, ч. Вид ліжка з дощок без спинок. Тато сидів коло вікна на тапчані (Свидн., Люборацькі, 1955. 10); Він вхопив.. свій величезний і тяжкий сінник і кинув його на тапчан (Фр., IV, 1950, 489); Було далеко за північ, коли Франтішек..
Словник української мови в 11 томах
тапчан —
Тапчан, -на м. Родъ досчатаго дивана. Тато сидів коло вікна на тапчані. Св. Л. 11. ум. тапчаник, тапчанчик.
Словник української мови Грінченка