(характеру) непохитність, (у рішеннях) рішучість; твердота.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
твердість —
тве́рдість іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
твердість —
[тверд'іс'т'] -дос'т'і, ор. -д'іс'т'у
Орфоепічний словник української мови
твердість —
ТВЕ́РДІСТЬ, дості, ж. 1. Якість за знач. тверди́й 2, 3, 5–8. Десять чорних кімнат, налитих пітьмою по самі вінця .. Я чую твердість і форму затоплених на дні чорної пітьми меблів і скрип помосту під їх вагою (М.
Словник української мови у 20 томах
твердість —
-дості, ж. 1》 Якість за знач. твердий 2), 3), 5-8). 2》 Душевна стійкість, непохитність. || Рішучість. 3》 фіз. Здатність тіла чинити опір змінюванню форми та розміру. Загальна твердість води — сума карбонатної та некарбонатної жорсткості води.
Великий тлумачний словник сучасної мови
твердість —
ТВЕ́РДІСТЬ, дості, ж. 1. Якість за знач. тверди́й 2, 3, 5-8. Десять чорних кімнат, налитих пітьмою по самі вінця.. Я чую твердість і форму затоплених на дні чорної пітьми меблів і скрип помосту під їх вагою (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
твердість —
Твердість, -дости ж. 1) Твердость. 2) Крѣпость.
Словник української мови Грінченка