тягатися

Волочитися, віятися; (по гостях) вчащати до кого; (з чим) носитися; (з ким) ЗАП. змагатися, мірятися силою <�чубами>; (за чуби) скубтися, смикатися; (в суді) судитися, процесуватися.

Значення в інших словниках

1. тягатися — тяга́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. тягатися — [т'агатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а  Орфоепічний словник української мови
3. тягатися — ТЯГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., розм. 1. Ходити, їздити постійно або по багатьох місцях, без бажання чи вимушено. – Буде отак, безщасна, цілий вік тинятись та тягатись з економії на економію (І.  Словник української мови у 20 томах
4. тягатися — -аюся, -аєшся, недок., розм. 1》 Ходити, їздити постійно або по багатьох місцях, без бажання чи вимушено. || Переходити, переїжджати з місця на місце, жити в різних місцях. 2》 Вчащати куди-небудь або до кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. тягатися — БЛУКА́ТИ (ходити або їздити по світу, часто змінюючи місце перебування, або взагалі з місця на місце, не знаходячи собі постійного пристановища), МАНДРУВА́ТИ, БРОДИ́ТИ розм., КОЧУВА́ТИ розм., МОТА́ТИСЯ розм., ВЕ́ШТАТИСЯ розм., ВОЛОЧИ́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
6. тягатися — ТЯГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., розм. 1. Ходити, їздити постійно або по багатьох місцях, без бажання чи вимушено. — Буде отак, безщасна, цілий вік тинятись та тягатись з економії на економію (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
7. тягатися — Тяга́тися, -га́юся, -єшся гл. 1) Тащиться. А сам узявся за повод та й тягнеться. Рудч. Ск. II. 176. 2) Таскаться, шляться. А ти все по тих шинках тягаєшся — п'янице, ледащо! Рудч. Ск. II. 22. 3) Таскаться, волочиться.  Словник української мови Грінченка