тямити
Знати, розуміти, усвідомлювати, о. брати до тями, кн. виявляти кмітливість <�тямущість>; (на чому) розумітися; (що робити) уміти; (на собі, погляд) Р. відчувати; (довіку) пам'ятати; тямкувати, тямувати, д. тумкати.
Практичний словник синонімів української мови