угавати

Переставати; (- бурю) ущухати, затихати; (- звуки) замовкати; (- сварку) припинятися; (- жагу) слабшати.

Значення в інших словниках

1. угавати — угава́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. угавати — УГАВА́ТИ (ВГАВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок. 1. Припиняти робити, виконувати що-небудь. Отсє було вона виспиться, бо ляже ранше [раніше] за нас, а ми робимо – руки й ноги не вгавають (Ганна Барвінок); Великий годинник, не вгаваючи...  Словник української мови у 20 томах
3. угавати — (вгавати), -аю, -аєш, недок. 1》 Припиняти робити, виконувати що-небудь. || Переставати говорити, кричати, сміятися, видавати звуки і т. ін.; замовкати. 2》 Переставати виявлятися; припинятися, зникати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. угавати — ЗНИКА́ТИ (переставати існувати, бути в наявності), ЩЕЗА́ТИ, ПРОПАДА́ТИ, ДІВА́ТИСЯ, ГИ́НУТИ, ПОГИБА́ТИ, ЗАПОДІВА́ТИСЯ розм., ЧЕ́ЗНУТИ розм., ЗБУВА́ТИ заст.  Словник синонімів української мови
5. угавати — УГАВА́ТИ (ВГАВА́ТИ), а́ю, а́єш, недок. 1. Припиняти робити, виконувати що-небудь. Отсє було вона виспиться, бо ляже ранше [раніше] за нас, а ми робимо — руки й ноги не вгавають (Барв., Опов..  Словник української мови в 11 томах
6. угавати — Угава́ти, -ва́ю, -єш гл. Успокаиваться. І рот у дитини не вгаває: все йому хліба давай. Карі очі не сплять ночі, ніжки не вгавають. Мет. 85.  Словник української мови Грінченка