Словник синонімів Караванського

удар

(рукою) стусан, штовхан, жм. товченик, (по щоці) ЛЯПАС; П. (лобовий) В-Й атака, таран; (для репутації) шкода; (долі) струс, ІД. горе, нещастя, напасть; (нервовий) стрес, шок, б. з. грець; мн. УДАРИ, (серця) биття, (бубна) звуки, (грому) відгроми.

Практичний словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. удар — (різкий сильний поштовх, спрямований проти когось, чогось) стусан, розм.: штовхан, потиличник, запотиличник, (по обличчю) ляпас.  Словник синонімів Полюги
  2. удар — уда́р іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  3. удар — див. стусан  Словник синонімів Вусика
  4. удар — УДА́Р (ВДАР), у, ч. 1. Різкий сильний поштовх, зіткнення з силою рухомого тіла з яким-небудь іншим тілом. Лигар ударом макогона Дух випустив із Емфіона (І.  Словник української мови у 20 томах
  5. удар — (вдар), -у, ч. 1》 Різкий сильний поштовх, що утворюється внаслідок короткочасного зіткнення рухомого тіла з яким-небудь іншим тілом. || Поштовхоподібне коливання (серця, пульсу). || перен. Швидка, разюча дія чого-небудь (перев. про стихійні явища).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. удар — в уда́рі, зі сл. бу́ти, перебува́ти і т. ін. В стані душевного піднесення, натхнення; у піднесеному настрої. Діденко був особливо сьогодні в ударі. Говорив небагато,— але зате кожна фраза його була наче карбована (А.  Фразеологічний словник української мови
  7. удар — АТА́КА (навальний наступ на ворога), ПРИ́СТУП, УДА́Р (ВДАР), ШТУРМ (рішучий наступ на фортецю, укріплення, опорний пункт). В сірій димній сутіні біжать в атаку солдати (О. Довженко); Сила народна узброєна без упину на приступ іде (Л.  Словник синонімів української мови
  8. удар — Уда́р, -ру; уда́ри, -рів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. удар — УДА́Р (ВДАР), у, ч. 1. Різкий сильний поштовх, що утворюється внаслідок короткочасного зіткнення рухомого тіла з яким-небудь іншим тілом. Лигар ударом макогона Дух випустив із Емфіона (Котл.  Словник української мови в 11 томах
  10. удар — Удар, -ру м. Ударъ. Завтра вже недолі злої звалить тебе вдар. Млак. 60.  Словник української мови Грінченка