уособлювати —
уосо́блювати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
уособлювати —
УОСОБЛЮВАТИ, -юю, -юєш, УОСОБИТИ, -блю, -биш. 1. Виражати явища природи, предмети в образах живих істот: фантастичні істоти часто уособлювали природу. 2. Надавати чому-небудь конкретного вираження, реального образу, матеріальної форми.
Літературне слововживання
уособлювати —
УОСО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., УОСО́БИТИ, блю, биш; мн. уосо́блять; док., кого, що. 1. Виражати явища природи, предмети в образах живих істот.
Словник української мови у 20 томах
уособлювати —
-юю, -юєш, недок., уособити, -блю, -биш; мн. уособлять; док., перех. 1》 Виражати явища природи, предмети в образах живих істот. 2》 Надавати чому-небудь конкретного вираження, реального образу, матеріальної форми. 3》 ким, чим.
Великий тлумачний словник сучасної мови
уособлювати —
УОСО́БЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., УОСО́БИТИ, блю, биш; мн. уосо́блять; док., перех. 1. Виражати явища природи, предмети в образах живих істот.
Словник української мови в 11 томах