упритул —
[ўприетул] = впритул присл.
Орфоепічний словник української мови
упритул —
УПРИТУ́Л див. вприту́л.
Словник української мови у 20 томах
упритул —
ВПРИТУ́Л (УПРИТУ́Л) (дуже близько), ВПРИ́ТИСК (УПРИ́ТИСК). Шовкун підійшов впритул.. і взяв Хому за барки (Я. Гримайло); Ми вже йшли впритиск до берега (І. Муратов). ЩІ́ЛЬНО (дуже наблизившись у якійсь діяльності до чогось), УПРИТУ́Л (ВПРИТУ́Л).
Словник синонімів української мови