Значення в інших словниках
-
утопленик —
уто́пленик іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
утопленик —
УТО́ПЛЕНИК див. вто́пленик.
Словник української мови у 20 томах
-
утопленик —
як (то́му) уто́пленику (уто́пленому), зі сл. щасти́ти, ве́зти і т. ін. Уживається для вираження повного заперечення змісту речення. Везе йому, як тому втопленику (Укр.. присл..); На п’ятий день заявився Марко..— Щастить тобі (Тимку), як утопленику,— засміявся він.— Орися кличе (Григорій Тютюнник).
Фразеологічний словник української мови
-
утопленик —
УТО́ПЛЕНИК (ВТО́ПЛЕНИК) (той, хто утопився або кого утопили), УТО́ПЛЕНИЙ (ВТО́ПЛЕНИЙ), ПОТО́ПЛЕНИЙ, ПОТОПЕ́ЛЬНИК розм., ТО́ПЕЛЬНИК діал. Він невпевнено киває кудись.. жовтосиньою, як в утопленика, рукою (Ю.
Словник синонімів української мови
-
утопленик —
Уто́пленик, -ка; -ники, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
утопленик —
Утопленик, -ка м. Утопленникъ. Ховаючи втопленика, поливають його водою — щоб дощ був. Ном. № 290.
Словник української мови Грінченка