уціляти —
уціля́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
уціляти —
УЦІЛЯ́ТИ див. вціля́ти.
Словник української мови у 20 томах
уціляти —
див. вціляти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
уціляти —
ВЛУ́ЧИТИ (УЛУ́ЧИТИ) (про людину — кидаючи щось або стріляючи, потрапляти в ціль; про стрілу, кулю і т. ін. — досягати цілі), ВЦІ́ЛИТИ (УЦІ́ЛИТИ), ПОЦІ́ЛИТИ, УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ), ПОТРА́ПИТИ, ПОПА́СТИ, ЛУ́ЧИТИ розм., ВГАТИ́ТИ (УГАТИ́ТИ) розм.
Словник синонімів української мови
уціляти —
УЦІЛЯ́ТИ див. вціля́ти.
Словник української мови в 11 томах