фіґляр

Штукар, кумедник, пор. ФАКІР; блазень, мартопляс; акробат; П. кривляка, позер; (- дитину) пустун, витівник.

Значення в інших словниках

1. фіґляр — фіґля́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. фіґляр — ФО́КУСНИК (той, хто показує фокуси), ШТУКА́Р розм., МАРТОПЛЯ́С заст., ФІҐЛЯ́Р заст.; ІЛЮЗІОНІ́СТ (артист цирку); МАГ, ЧАРІВНИ́К, ЧАРОДІ́Й, ЧАРОДІ́ЙНИК (традиційна назва артиста цирку); ФАКІ́Р (перев. у мандрівному цирку).  Словник синонімів української мови
3. фіґляр — Фігля́р і фіґля́р, -ля́ра, -рові; -ля́ри, -рів (польське figlarz)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)