хворий —
[хворией] м. (на) -рому/-р'ім, мн. -р'і
Орфоепічний словник української мови
хворий —
ХВО́РИЙ, а, е. 1. на що, чим і без дод. Який має яку-небудь хворобу, нездужає; нездоровий; слабий; протилежне здоровий. – Бабусенько! Скажи.., де я? – В Лебедині, моя пташко, Не вставай: ти хвора (Т.
Словник української мови у 20 томах
хворий —
-а, -е. 1》 на що, чим і без додатка. Який має яку-небудь хворобу, нездужає; нездоровий; прот. здоровий; пацієнт. || Уражений хворобою (про органи і частини тіла). || Який свідчить про поганий стан здоров'я людини, наявність у неї якоїсь хвороби.
Великий тлумачний словник сучасної мови
хворий —
вали́ти з хво́рої голови́ на здоро́ву. Перекладати вину з винного на невинного; звинувачувати невинного. — До цієї каменюки, що в мене на душі, ти теж в якійсь мірі причетний.— Що ще скажи! — похопивсь Віктор.— Вали з хворої голови на здорову! (А.
Фразеологічний словник української мови
хворий —
ХВО́РИЙ на що, чим і без додатка (який має якусь хворобу, нездужає), НЕЗДОРО́ВИЙ, НЕДУ́ЖИЙ, НЕДУ́ЖНИЙ розм., СЛАБИ́Й, ХО́РИЙ розм., БОЛЯ́ЩИЙ заст., НЕЗДУЖА́ЛИЙ рідше, ТРУДНИ́Й рідше. Воронцов лежав у бліндажі, хворий на малярію (О.
Словник синонімів української мови
хворий —
Хво́рий і хо́рий, -ра, -ре; прикм. хво́рий і хо́рий, -рого; -рі, -рих; імен.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
хворий —
ХВО́РИЙ, а, е. 1. на що, чим і без додатка. Який має яку-небудь хворобу, нездужає; нездоровий; протилежне здоровий. — Бабусенько! Скажи.., де я? — В Лебедині, моя пташко, Не вставай: ти хвора (Шевч.
Словник української мови в 11 томах
хворий —
Хворий, -а, -е Больной. Не вставай: ти хвора. Шевч. 192. Хворий лежить, та без пом'яти хліб їсть. Ном. № 8136.
Словник української мови Грінченка