ходити
(повільно) походжати, (по лісах) блукати, (без діла) вештатися, тинятися, (під музику) маршувати, (до церкви) відвідувати що, бувати де, (звідки) виходити, (куди) приходити, (до хати) заходити, входити, (на що) рушати, (до чікаря) звертатися, (за ким) залицятися до кого, (в походи) брати участь у чім, (- поїзд) курсувати, (рікою) плавати, (- тіні) рухатися, (- м'язи) сіпатися, смикатися, о грати, (- двері) гуляти, (- хвилі) гойдатися, (- чарку) кружляти, (- вітер) повівати, (очима) водити, прясти, (- деталі машин) працювати, (у чім) одягатися у <�мати на собі> що, (за кого) виступати в ролі кого, (у героях) вважатися за кого, (матір'ю) бути важкою, (кою чого) глядіти за чим, доглядати що, (коло кого) піклуватися <�дбати> про, (коло землі) обробляти що, (з уст до уст) переказуватися, (- біду) мати місце, (- чуму) поширюватися, (- гроші) бути в обігу, (у шахах) робити хід, (дівкою) ІД. дівувати, (за нуждою) відправляти що, (о що) тлк. 3 ос. ХОДИТЬ <�ХОДИЛО>, йде <�ішла> мова, йдеться <�ішлося>, ід. ХОДИТИ ХОДОРОМ, двигтіти, труситися, здригатися
Практичний словник синонімів української мови