холодити —
холоди́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
холодити —
ХОЛОДИТИ – ХОЛОДІТИ, ХОЛОДНІТИ – ХОЛОДНІШАТИ Холодити, -джу, -диш, перех. і неперех. Робити щось холодним, холоднішим. Осінній вітер холодив обличчя (П.Кочура); – Дай-но, сину, фуфайку, бо щось холодить (М.Зарудний). Холодіти, холодніти, неперех.
Літературне слововживання
холодити —
ХОЛОДИ́ТИ, джу́, ди́ш, недок., кого, що і без прям. дод. 1. Пронизувати холодом; охолоджувати. З похмурих дерев тихо сіється іній, падає за комір, холодить і до того промерзле тіло (Ю. Збанацький); Обличчя й руки холодив мороз (М.
Словник української мови у 20 томах
холодити —
-джу, -диш, недок., перех. і неперех. 1》 Робити що-небудь холодним або холоднішим. || Обдавати прохолодою, освіжати (про воду, вітер і т. ін.). || безос. || Напускати холоду (в приміщення). 2》 Викликати відчуття холоду (у 1 знач.). 3》 перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
холодити —
ОХОЛО́ДЖУВАТИ (робити що-небудь холоднішим, холодним), ХОЛОДИ́ТИ, ОСТУ́ДЖУВАТИ, СТУДИ́ТИ, ПРОХОЛО́ДЖУВАТИ, ПРОХОЛОДЖА́ТИ рідше; ВИХОЛО́ДЖУВАТИ, ВИСТУ́ДЖУВАТИ (перев.
Словник синонімів української мови
холодити —
ХОЛОДИ́ТИ, джу́, ди́ш, недок., перех. і неперех. 1. Робити що-небудь холодним або холоднішим. З похмурих дерев тихо сіється іній, падає за комір, холодить і до того промерзле тіло (Збан.
Словник української мови в 11 томах
холодити —
Холодити, -джу, -диш гл. Холодить, охолаживать. Котл. Ен. ІІІ. 35. Ні гріє, ні холодить. Ком. II. 53. Треба хати холодити. Ном. № 10286.
Словник української мови Грінченка