Значення в інших словниках
-
Цезар —
Це́зар іменник чоловічого роду, істота ім'я
Орфографічний словник української мови
-
цезар —
ЦЕЗАР – КЕСАР – ЦІСАР Цезар, -я, ор. -ем. Титул римських і візантійських імператорів; заст. – володар, монарх. Кесар, -я. Грецька назва цезаря. Цісар, -я. 1. Те саме, що цезар. 2. Імператор Австро-Угорщини.
Літературне слововживання
-
цезар —
ЦЕ́ЗАР, я, ч. Те саме, що ке́сар. Що нам римські цезарі й герої? Та ж прецінь у нас князі бували! (Леся Українка); Видно там, як цезар Август провадить у бій італійців (М. Зеров).
Словник української мови у 20 томах
-
цезар —
-я, ч. Те саме, що кесар.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
цезар —
це́зар (лат. Caesar) в Стародавньому Римі з 2 ст. титул спадкоємця престолу. В 4 – 5 ст. титулом цезаря називали носія самодержавної влади взагалі. Від імені Юлія Цезаря, який у 40-х pp. до н. е. запровадив у Римі свою одноособову владу.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
Цезар —
(Caesar) Ґай Юлій, 101-44 до н.е., рим. полководець, політик і письменник; пов'язаний із партією популярів; член I тріумвірату (60); у 57-56 повністю завоював Ґаллію; після перемоги у громадянській війні диктатор; блискавично підкорив Віфінію (veni...
Універсальний словник-енциклопедія
-
цезар —
КЕ́САР (титул імператора Давнього Риму), ЦЕ́ЗАР, ЦЕ́САР. МОНА́РХ (самовладний голова держави), ВІНЦЕНО́СЕЦЬ заст., ПОРФІРОНО́СЕЦЬ заст., КЕ́САР заст., ЦЕ́ЗАР заст.; ЦІ́САР (ЦЕ́САР) заст. (перев. в Австро-Угорщині); ДЕРЖА́ВЕЦЬ заст.
Словник синонімів української мови
-
цезар —
Це́зар, -ря, -реві; -зарі, -рів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
цезар —
ЦЕ́ЗАР, я, ч. Те саме, що ке́сар. Що нам римські цезарі й герої? Та ж прецінь у нас князі бували! (Л. Укр., І, 1951, 100); Видно там, як цезар Август провадить у бій італійців (Зеров, Вибр., 1966, 257).
Словник української мови в 11 томах