цирульня —
[циерул'н'а] -н'і, ор. -неийу, р. мн. -леин'
Орфоепічний словник української мови
цирульня —
Стрижильня, голярня
Словник чужослів Павло Штепа
цирульня —
циру́льня іменник жіночого роду розм., рідко
Орфографічний словник української мови
цирульня —
ЦИРУ́ЛЬНЯ, і, ж., заст. Приміщення, в якому працював цирульник; перукарня, голярня. Сам він був середнього зросту, не те, щоб гладкий, але при тілі, вбирався чисто, як до містечка поїде, то й кучері там в цирульні накрутить (І. Муратов).
Словник української мови у 20 томах
цирульня —
-і, ж., заст. Приміщення, в якому працював цирульник; перукарня.
Великий тлумачний словник сучасної мови
цирульня —
ПЕРУКА́РНЯ, ГОЛЯ́РНЯ заст., ЦИРУ́ЛЬНЯ заст., ЦИЛЮ́РНЯ заст. В тому домі перукарня, Там і голять і стрижуть (І. Муратов); Піди в голярню підстрижись трохи (Д. Ткач); Вбирався (Косован) чисто, як до містечка поїде, то й кучері там в цирульні накрутить (І.
Словник синонімів української мови
цирульня —
Цилю́рня і циру́льня, -ні, -нею; -лю́рні, -рень і -ру́льні, -ру́лень циру́льня, -ні, -нею; -ру́льні, -ру́лень = цилю́рня
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
цирульня —
ЦИРУ́ЛЬНЯ, і, ж., заст. Приміщення, в якому працював цирульник; перукарня. Сам він був середнього зросту, не те, щоб гладкий, але при тілі, вбирався чисто, як до містечка поїде, то й кучері там в цирульні накрутить (Мур., Бук. повість, 1959, 9).
Словник української мови в 11 томах