чернь —
[черн'] -н'і, ор. -н'у
Орфоепічний словник української мови
чернь —
1. голота, голодранство, гультіпацтво, сірома, сіромашня, харпатство, злидарня, див. пролетаріят, бідняк 2. це чорнило золотарське моск. голота
Словник чужослів Павло Штепа
чернь —
ЧЕРНЬ, і, ор. ю, ж. 1. Сплав із срібла, свинцю, сірки і т. ін., який використовують для художнього оздоблення металевих (перев. срібних) виробів.
Словник української мови у 20 томах
чернь —
чернь 1 іменник жіночого роду сплав із срібла, свинцю, сірки, який використовується для художнього оздоблення металевих виробів; одяг чорного кольору — арх.; чорні нитки; чорна вугільна фарба) чернь 2 іменник жіночого роду простолюд) збірн., зневажл.
Орфографічний словник української мови
чернь —
Голота, простолюд
Словник застарілих та маловживаних слів
чернь —
-і, ж. 1》 Сплав із срібла, свинцю, сірки і т. ін., який використовується для художнього оздоблення металевих (перев. срібних) виробів. || Художня обробка металу, за якої гравійований на ньому малюнок заповнюється таким сплавом.
Великий тлумачний словник сучасної мови
чернь —
ПРОСТО́ЛЮД заст. (люди, що належали до непривілейованих верств суспільства; з погляду привілейованих верств — з відтінком зверхності, зневажливості), ПРОСТОЛЮ́ДДЯ, ПРОСТОНАРО́ДДЯ, ПРОСТОТА, ПРОСТА́ЦТВО, ЧЕРНЬ зневажл., ПЛЕБС зневажл., ГОЛО́ТА зневажл.
Словник синонімів української мови
чернь —
ЧЕРНЬ, і, ж. 1. Сплав з срібла, свинцю, сірки і т. ін., який використовується для художнього оздоблення металевих (перев. срібних) виробів. Для більшої мальовничості вироби нерідко прикрашали черню, яка являє собою особливий сплав темно-сірого кольору.
Словник української мови в 11 томах
чернь —
Чернь, -ні ж. 1) Черный цвѣтъ, черная одежда. Шо в черницях добре жити, лехко ділечко робити, тілько, ненько, досадненько, що в черні ходити Грин. III. 376. 2) Черныя нитки. Я тебе, біле, черню потчу. Чуб. V. 489. 3) Чернь, простой народъ.
Словник української мови Грінченка