численний

Великий числом <�кількістю>; (- запити) неодноразовий; (гурт) чималий, широкий; (- дощі) частий.

Значення в інших словниках

1. численний — 1. Яку лексему краще вжити – численний чи багаточисленний? Прикметника багаточисленний (багаточисельний) у нашій літературній мові взагалі немає. Це калька з російського многочисленный.  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. численний — [чиеслен:ией] м. (на) -н:ому/-н':ім, мн. -н':і  Орфоепічний словник української мови
3. численний — ЧИСЛЕ́ННИЙ, а, е. 1. Який складається з великої кількості кого-, чого-небудь. Саме перед приїздом Щорса в Сновську був жорстокий бій з численним гайдамацьким загоном, в якому гайдамаки зазнали поразки (С.  Словник української мови у 20 томах
4. численний — числе́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
5. численний — -а, -е. 1》 Який складається з великої кількості кого-, чого-небудь. 2》 Наявний у великій кількості. || Взятий у значній кількості, за багатьма показниками. || Якого ставили, провадили не раз. || Який відбувається, надходить, трапляється через короткий проміжок часу; частий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. численний — ВЕЛИ́КИЙ (який перевищує інші подібні кількістю), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ЗНАЧНИ́Й, ЧИСЛЕ́ННИЙ, СЕРЙО́ЗНИЙ, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ПРЕВЕЛИ́КИЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил., ГРАНДІО́ЗНИЙ підсил., НЕЗЛІЧЕ́ННИЙ підсил., НЕЗЛІЧИ́МИЙ підсил.  Словник синонімів української мови
7. численний — Числе́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. численний — ЧИСЛЕ́ННИЙ, а, е. 1. Який складається з великої кількості кого-, чого-небудь. Найширшу базу національно-визвольного руху становить селянство — найбільш численний і найбільш пригноблений клас в колоніальних і залежних країнах (Ком. Укр.  Словник української мови в 11 томах
9. численний — Численний, -а, -е Многочисленный. Желех.  Словник української мови Грінченка