Словник синонімів Караванського

шварґотати

див. ГОВОРИТИ.

Практичний словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. шварґотати — див. говорити  Словник синонімів Вусика
  2. шварґотати — ШВАРҐОТА́ТИ, очу́, о́чеш, недок., розм. Крикливо і швидко розмовляти. Тут заїжджав до директора наш пан, та як почали шварґотіти, та як почали кричати та змагатись, та трохи не побились (І. Нечуй-Левицький).  Словник української мови у 20 томах
  3. шварґотати — шварґота́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  4. шварґотати — шварґота́ти (шваркота́ти) 1. говорити іноземною мовою, не зрозумілою для слухачів (ср, ст) 2. говорити швидко і невиразно (ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. шварґотати — ТОРОХТІ́ТИ розм. (швидко, скоромовкою і перев. голосно говорити, розмовляти), ТОРОХКОТА́ТИ (ТОРОХКОТІ́ТИ) підсил. розм., ТРІЩА́ТИ розм., ТРІСКОТАТИ (ТРІСКОТІ́ТИ) підсил. розм., ТЕРКОТА́ТИ (ТЕРКОТІ́ТИ) розм., ЦОКОТА́ТИ (ЦОКОТІ́ТИ) розм., ТАРАБА́НИТИ розм.  Словник синонімів української мови
  6. шварґотати — Шварґота́ти, -ґочу́, -ґо́чеш, -ґо́чуть і шварґоті́ти, -ґочу́, -ґоти́ш, -ґотя́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. шварґотати — Шварґотати, шварґотіти, -ґочу, -тиш гл. Крикливо и быстро разговаривать. Желех.  Словник української мови Грінченка