шкіряний

Із шкіри, шкуратяний, ремінний; (із шкіри коня) шкаповий; (із шкіри вола) яловий; (з шаґрену) шаґреновий; (із шкури) шкуряний.

Значення в інших словниках

1. шкіряний — [шк'ір'аний] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
2. шкіряний — ШКІРЯНИ́Й, а́, е́. Прикм. до шкі́ра 1, 2. – Треба в лікарню, – коротко сказав він, – у клініку шкіряних захворювань (О. Донченко); // Пов'язаний із виготовленням шкіри (у 2 знач.). За річкою Гнилицею – шкіряний завод (А.  Словник української мови у 20 томах
3. шкіряний — шкіряни́й прикметник  Орфографічний словник української мови
4. шкіряний — -а, -е. Прикм. до шкіра 1), 2). || Пов'язаний з виготовленням шкіри (у 2 знач.). || Вигот. із шкіри (у 2 знач.). || Обтягнутий, оздоблений шкірою (у 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шкіряний — ШКІРЯНИ́Й (виготовлений із шкіри; обтягнутий шкірою), РЕМІ́ННИЙ, ШКУРАТЯ́НИЙ розм., ШКУРЯНИ́Й заст., СКІРАНИ́Й діал. У бриджах і гімнастерці кольору хакі, шкіряних крагах,.. — він стояв і посміхався (І.  Словник синонімів української мови
6. шкіряний — Шкіряни́й = шкуряни́й  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. шкіряний — ШКІРЯНИ́Й, ;а́, е́. Прикм. до шкі́ра 1, 2. — Треба в лікарню,— коротко сказав він,— у клініку шкіряних захворювань (Донч., V, 1957, 341); За продане державі молоко і тваринне масло колгоспам продаються концентровані корми...  Словник української мови в 11 томах
8. шкіряний — Шкіряний, -а, -е = шкуратяний. Желех.  Словник української мови Грінченка