шліфувати

(поверхню) шмарувати <�начищати> до блиску; (вправність) П. поліпшувати, удосконалювати, підносити рівень чого; (самоцвіти) п-о гранувати.

Значення в інших словниках

1. шліфувати — Гладити, вигладжувати, вигладити, повигладжувати, зігладжувати, зігладити, позігладжувати, погладжувати, погладити, див. полірувати  Словник чужослів Павло Штепа
2. шліфувати — ШЛІФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., що. 1. Обробляти поверхню металу, дерева, скла і т. ін. абразивними матеріалами для надання їй гладкості, точних розмірів, певної форми тощо. Камінь-самоцвіт ..  Словник української мови у 20 томах
3. шліфувати — шліфува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
4. шліфувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Обробляти поверхню металу, дерева, скла і т. ін. абразивними матеріалами. || Начищати що-небудь, наводити глянець на якусь поверхню, робити її чистою, блискучою. 2》 перен. Удосконалювати, поліпшувати що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шліфувати — ПОЛІ́ПШУВАТИ (робити кращим, досконалішим, більш задовільним тощо), ПОКРА́ЩУВАТИ рідше, УДОСКОНА́ЛЮВАТИ (ВДОСКОНАЛЮВАТИ), ПІДПРАВЛЯ́ТИ, ПІДНІМА́ТИ, ПІДНО́СИТИ (перев.  Словник синонімів української мови
6. шліфувати — Шліфува́ти, -фу́ю, -фу́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. шліфувати — ШЛІФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. Обробляти поверхню металу, дерева, скла і т. ін. абразивними матеріалами для надання їй гладкості, точних розмірів, певної форми тощо. Камінь-самоцвіт..  Словник української мови в 11 томах