шпичакуватий

Гострий, остюкуватий, бар. гострокінцевий; (бескет) стрімчастий, ШПИЛЯСТИЙ; шпичкуватий, шпичастий; п! КОЛЮЧИЙ.

Значення в інших словниках

1. шпичакуватий — див. колючий  Словник синонімів Вусика
2. шпичакуватий — ШПИЧАКУВА́ТИЙ, а, е. Такий, як шпичак; подібний до шпичака. З хати вийшов господар, кремезний, просивий чоловік з короткою підстриженою шпичакуватою бородою (Б.  Словник української мови у 20 томах
3. шпичакуватий — шпичакува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
4. шпичакуватий — -а, -е. Такий, як шпичак; подібний до шпичака.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. шпичакуватий — ШПИЧАКУВА́ТИЙ, а, е. Такий, як шпичак; подібний до шпичака. З хати вийшов господар, кремезний, просивий чоловік з короткою підстриженою шпичакуватою бородою (Гр.  Словник української мови в 11 томах
6. шпичакуватий — Шпичакуватий, -а, -е Колючій, иглистый. Конст. у.  Словник української мови Грінченка