ятритися

(- рану) гноїтися, не гоїтися; П. (- сонце) палати, горіти, яріти, ятріти; (- іскру) жевріти, тліти; (- болючий спогад) пекти.

Значення в інших словниках

1. ятритися — див. щеміти  Словник синонімів Вусика
2. ятритися — ятриться, недок. 1》 Не загоюватися (про рану); гноїтися. || безос. Дуже боліти, пекти. 2》 перен. Палати, горіти, яскраво світитися. || Жевріти, тліти. 3》 перен. Те саме, що пекти 6).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ятритися — Я́ТРИ́ТИСЯ, я́три́ться, недок. 1. Не загоюватися (про рану); гноїтися. Минуло багато часу, а рана на руці Данила Ковача ятрилась і наривала, він весь горів, ходив, як у тумані (С. Скляренко); Рана ятрилась, почала загниватись (І. Цюпа); // безос.  Словник української мови у 20 томах
4. ятритися — я́три́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
5. ятритися — душа́ боли́ть (щеми́ть, я́три́ться і т. ін.) / заболі́ла (защемі́ла, зая́три́лася і т. ін.) у кого, чия і без додатка. Хто-небудь дуже переживає, страждає з якогось приводу. А сон минув, розтанув. І натомість раптовим болем обпекла свідомість.  Фразеологічний словник української мови
6. ятритися — ГОРІ́ТИ (піддаватися дії вогню, знищуватися вогнем; також про вогонь); ПАЛА́ТИ, ПАЛАХКОТІ́ТИ, ПАЛАХКОТА́ТИ, ПАЛАХТІ́ТИ, ПАЛЕНІ́ТИ, ПОЛУМ'ЯНІ́ТИ, ПОЛУМЕНІ́ТИ, ПЛОМЕНІ́ТИ поет., ЖАХТІ́ТИ, ПОЛОМЕНІ́ТИ рідше, ПОЛИХА́ТИ рідше, ПЛОМЕНІ́ТИСЯ (ПЛОМЕНИ́ТИСЯ) поет.  Словник синонімів української мови
7. ятритися — Ятри́тися, -рю́ся, -ри́шся, -ря́ться  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. ятритися — Я́ТРИ́ТИСЯ, я́три́ться, недок. 1. Не загоюватися (про рану); гноїтися. Минуло багато часу, а рана на руці Данила Ковача ятрилась і наривала, він весь горів, ходив, як у тумані (Скл.  Словник української мови в 11 томах
9. ятритися — Я́тритися, -рюся, -ришся гл. О ранѣ: растравляться, воспаляться, гноиться. Ятриться виразка. Черн. у.  Словник української мови Грінченка