ґринджоли —
[ґриенgолие] -ол
Орфоепічний словник української мови
ґринджоли —
Джол, мн. Низькі й широкі сани з боками, що розширяються від передка. Це вся весна: відлигою, багном, як ковзанка на витерті ґринджоли. (П-1:147).
Словник поетичної мови Василя Стуса
ґринджоли —
ґринджо́ли множинний іменник, істота
Орфографічний словник української мови
ґринджоли —
ґринджоли = ґренджо́ли
Лексикон львівський: поважно і на жарт
ґринджоли —
-джол, мн. Низькі й широкі сани з боками, що розширяються від передка. || Маленькі дитячі сани.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ґринджоли —
СА́НИ мн. (зимовий віз на полозах), СА́НКИ́, ҐРИНДЖО́ЛИ, КОПИЛЬЧАКИ розм., РО́ЗВАЛЬНІ розм. (низькі широкі сани з боками, що розширяються від передка); ГЛА́БЦІ, КОЗИРКИ́ (легкі виїзні сани зі спинкою та загнутим передком)...
Словник синонімів української мови
ґринджоли —
Ґринджо́ли, -джо́л, -джо́лам
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
ґринджоли —
Ґринджоли, -джол ж. мн. 1) Маленькія сани. Пот. III. 99. Желех. 2) Простыя сани, дровни. Чуб. V. 1138.
Словник української мови Грінченка