Словник фразеологічних синонімів

перевершити

(виявити перевагу над ким-небудь) заткнути за пояс кого; утерти носа кому; узяти верх над ким.

[Печериця:] У мене і гортань добра, і річ плавка; одно тількизаконів я не знаю, – законів мене навчи, то я і тебе, старого, за пояс заткну (Панас Мирний, 6, 1970, с. 137); – А тепер вони [молодь, жінки] ще й нам носа утруть. Їм почесть почала снитись, навіть ордени. Не бачив, яке жито моя жінка з Шевчиком вирощують? (Стельмах, 3, 1983, с. 193); – От носа нам усім і втер цей новачок, дивіться, та як утер!сміявся Кульбак. – То ж норму дати можна, раз дав її оцей юнак (Дорошко. Три богатирі, 1959, с. 24–25); [Микита:] Так, отже, кажу: хоч би я мав і душу свою занапастить, а не попущу, щоб Семен на їй оженився; не попущу, щоб надо мною узяв верх отой обшарпанець, голодранець! (Кропивницький, Вибрані твори, 1967, с. 37).

Словник фразеологічних синонімів

Значення в інших словниках

  1. перевершити — переве́ршити дієслово доконаного виду відзначитися переверши́ти дієслово доконаного виду зробити інший верх  Орфографічний словник української мови
  2. перевершити — I перев`ершитидив. перевершувати. II переверш`ити-шу, -шиш, док. Зробити інший верх, іншу вершину.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перевершити — ПЕРЕВЕ́РШИТИ див. переве́ршувати.  Словник української мови у 20 томах
  4. перевершити — переве́ршив сам себе́. Зробив що-небудь краще, ніж раніше; відзначився більше, ніж можна було чекати. Стефан Потоцький часто влаштовував урочисті бенкети, .. але на цей раз він перевершив сам себе (З. Тулуб).  Фразеологічний словник української мови
  5. перевершити — ПЕРЕВЕ́РШУВАТИ (виявляти перевагу над ким-, чим-небудь у чомусь), ПЕРЕВАЖА́ТИ (ПЕРЕВА́ЖУВАТИ), ПЕРЕВИ́ЩУВАТИ, ПЕРЕХО́ДИТИ, ПЕРЕСКА́КУВАТИ розм., ПЕРЕПЛЬО́ВУВАТИ розм., ПЕРЕВЕРША́ТИ діал., ПОВЕРША́ТИ (ПОВЕ́РШУВАТИ) діал., ПЕРЕВИЩА́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
  6. перевершити — ПЕРЕВЕ́РШИТИ див. переве́ршувати.  Словник української мови в 11 томах
  7. перевершити — Перевершити см. перевершувати.  Словник української мови Грінченка