розвиднятися

(про світанок) братися на світанок, безос.; займатися на світ (на світання, на зорю, на день), безос.; благословлятися на світ, безос, заст.; світ світає, нар.-поет.

Хоч ще й не бралося на світанок, було видно, як серед білого дня (Ю. Бедзик, Полки ідуть на переправу, 1959, с. 25); Тільки що стало на світ займатися, заскрипіли залізні ворота під баштою (Стороженко, 1, 1957, с. 385); Скінчилося гуляння, вже займається на день… зирк!! а та дівчина, що звечора була мені чорнявою – вона зовсім стала білявенька (Марко Вовчок, 4, 1956, с. 230); Ще тільки почало на світ благословлятися, темнота ночі посіріла, крайнеба почервонів і розбіглися від його в усі боки довгі пасма рожевого світу, розводячи густі померки, як прокинулася Горпина від свого недовгого сну (Панас Мирний, 4, 1970, с. 460); Ой без милого соловейка і світ не світає (Словник Грінченка, 4, 1959, с. 109).

Значення в інших словниках

1. розвиднятися — розвидня́тися дієслово недоконаного виду безос., діал.  Орфографічний словник української мови
2. розвиднятися — СВІТАТИ, дніти, сіріти, благословлятися на світ, зоріти; (- темряву) ясніти, світлішати; П. вияснюватися, з'ясовуватися.  Словник синонімів Караванського
3. розвиднятися — I розвиднитися, видніти, виднішати, денніти, дніти, заднівати, засвітати, засіріти, засірітися, заутеріти, зоревіти, зоріти, зорятися, мріти (рідко), обвиднюватися, обутрюватися, розвиднюватися, розсвітати, світати, світитися, світліти, світлішати...  Словник синонімів Вусика
4. розвиднятися — -яється і розвиднюватися, -юється, недок., розвиднітися, -іється і діал. розвиднитися, -иться, док. 1》 безос.Наставати, наближатися (про світанок); світати. || Розсіюватися, зникати (про темряву). 2》 Ставати світлішим, яснішим, краще видним. 3》 перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. розвиднятися — РОЗВИДНЯ́ТИСЯ, я́ється, РОЗВИ́ДНЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗВИ́ДНІТИСЯ, іється і РОЗВИ́ДНИТИСЯ, иться, док. 1. безос. Наставати, наближатися (про світанок); світати.  Словник української мови у 20 томах
6. розвиднятися — СВІТА́ТИ безос. (про настання світанку, ранку), РОЗВИДНЯ́ТИСЯ, РОЗВИ́ДНЮВАТИСЯ, СІРІ́ТИ, ДНІ́ТИ, РОЗСВІТА́ТИ, РОЗСВІТАТИСЯ, СВІТЛІ́ТИ, СВІТЛІ́ШАТИ, ЯСНІ́ТИ, ЗОРІ́ТИ, ЗОРЯ́ТИ розм., МРІ́ТИ. — Док.: розвиднитися, розсвіну́ти, посвітлі́ти, посвітлі́шати.  Словник синонімів української мови
7. розвиднятися — РОЗВИДНЯ́ТИСЯ, я́ється і РОЗВИ́ДНЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗВИ́ДНІТИСЯ, іється і діал. РОЗВИ́ДНИТИСЯ, иться, док. 1. безос. Наставати, наближатися (про світанок); світати.  Словник української мови в 11 томах
8. розвиднятися — Розвиднятися, -няється сов. в. розвиднитися, -ниться, гл. = розвидняти, -ніти. Саме розвиднятись стало. НВолынс. у. Вже на дворі стало розвиднятись. Левиц. Пов. 37.  Словник української мови Грінченка