(допомагати а. примушувати вийти звідки-небудь) випроваджувати, виставляти.
Словник синонімів Полюги
Значення в інших словниках
виводити —
ви́водити дієслово доконаного виду змусити когось довго ходити виво́дити 1 дієслово недоконаного виду спрямовувати; робити висновок; усувати; зображати тощо виво́дити 2 дієслово недоконаного виду довго водити
Орфографічний словник української мови
виводити —
I [виводиетие] -оджу, -одиеш; нак. -дие, -д'іт', док. II [виеводиетие] -оджу, -диеш; нак. -од', -од'теи, недок.
Орфоепічний словник української мови
виводити —
див. виводити II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
виводити —
ВИВО́ДИТИ¹, джу, диш, недок.; наказ. сп. виво́дь; ВИ́ВЕСТИ, еду, едеш; мин. ч. ви́вів, вела, ло; док. 1. кого. Допомагати або примушувати йти із собою звідки-небудь, за межі чогось.
Словник української мови у 20 томах
виводити —
див. будувати; виганяти; нищити; співати
Словник синонімів Вусика
виводити —
вести́ (виво́дити) / ви́вести за две́рі кого. Виганяти звідкись. Непрошеного за двері ведуть (Укр.. присл..). виво́дити / ви́вести в лю́ди кого. Допомагати, сприяти кому-небудь, створюючи умови для досягнення ним певного становища в суспільстві.
Фразеологічний словник української мови
виводити —
ЗОБРАЖА́ТИ (передавати кого-, що-небудь у художніх образах у творах літератури, мистецтва, в розповіді і т. ін.), ЗОБРА́ЖУВАТИ, ВІДОБРАЖА́ТИ, ВІДОБРА́ЖУВАТИ, ВІДТВО́РЮВАТИ, ВІДБИВА́ТИ, ПОКА́ЗУВАТИ, ПРЕДСТАВЛЯ́ТИ книжн.
Словник синонімів української мови
виводити —
ВИ́ВОДИТИ див. виво́дити². ВИВО́ДИТИ¹ джу, диш, недок.; наказ. сп. виво́дь; ВИ́ВЕСТИ, еду, едеш; мин. ч. ви́вів, вела, ло; док., перех. 1. Допомагати або примушувати йти з собою звідки-небудь, за межі чогось.
Словник української мови в 11 томах
виводити —
Ви́водити, -джу, -диш гл. Выводить. Виводила по всіх київських горах. Левиц. І. 346. --------------- Виводити, -джу, -диш сов. в. вивести, -веду, -деш, гл. 1) Выводить, вывести. Вивів босу на морозець. Мет. 237. Сірко вивів вовка аж на поле. Рудч. Ск. І.
Словник української мови Грінченка