героїзм —
[геироуйізм] -му, м. (на) -м'і
Орфоепічний словник української мови
героїзм —
-у, ч. Найвище виявлення самовідданості й мужності у виконанні громадського обов'язку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
героїзм —
ГЕРОЇ́ЗМ, у, ч. Найвище виявлення самовідданості й мужності у виконанні громадського обов'язку. В нас не було мети. Було завзяття, одвага, може навіть героїзм, і з нас було доволі (Леся Українка); Командувач не дивувався...
Словник української мови у 20 томах
героїзм —
(франц. heroisme, від грец. ήρως – воїн, богатир) найвище виявлення самовідданості й мужності під час здійснення видатних за своїм значенням дій.
Словник іншомовних слів Мельничука
героїзм —
ГЕРОЇЗМ, героїчне — вищий прояв мужності, який розв'язує суспільно значимі Конфлікти, що дійшли до антагоністичного рівня. В яскравій формі виявляється на війні, що породжує екстремальні ситуації, які потребують героїчної поведінки; водночас...
Філософський енциклопедичний словник
героїзм —
ГЕРОЇ́ЗМ (найвище виявлення самовідданості, мужності), ГЕРО́ЙСТВО, ЗВИТЯ́ГА уроч., ДО́БЛЕСТЬ уроч., ЗВИТЯ́ЖНІСТЬ уроч. Кожне покоління має свій героїзм і свою трагедію (М. Стельмах); На геройство не всякий здібний (О.
Словник синонімів української мови
героїзм —
Герої́зм, -му, -мові
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
героїзм —
ГЕРОЇ́ЗМ, у, ч. Найвище виявлення самовідданості й мужності у виконанні громадського обов’язку. В нас не було мети. Було завзяття, одвага, може навіть героїзм, і з нас було доволі (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах