(про грім — створювати гучний гуркіт) гуркотіти, (притишено) рокотати.
Словник синонімів Полюги
Значення в інших словниках
гриміти —
гримі́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
гриміти —
Гуркати, гуркотати, гуркотіти; (- звук вибуху) лунати, розлягатися; (славою) славитися, бути в зеніті слави; гримотіти, гримотати, грімкотіти.
Словник синонімів Караванського
гриміти —
[грием’ітие] -мл'у, -миш, -миемо, -миете, -мл'ат'; нак. -ми, -м'іт'
Орфоепічний словник української мови
гриміти —
-млю, -миш; мн. гримлять; недок. 1》 Створювати або видавати гучні, різкі звуки, гуркіт і т. ін. || безос. || чим. Створювати гучні, різкі звуки, гуркіт, діючи чим-небудь на щось. || Голосно звучати, лунати (про постріл, пісню, музику і т. ін.). 2》 перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гриміти —
БА́ХНУТИ розм. (про постріл, вибух, грім і т. ін. — видати сильний низький уривчастий звук; про вогнепальну зброю і т. ін. — утворити такий звук), ГА́ХНУТИ розм., БАБА́ХНУТИ підсил. розм.; БУХНУТИ розм., ГУ́ПНУТИ розм., ГУ́ХНУТИ розм.
Словник синонімів української мови
гриміти —
ГРИМІ́ТИ, млю́, ми́ш; мн. гримля́ть; недок. 1. Створювати або видавати гучні, різкі звуки, гуркіт і т. ін. Гримів, торохтів грім, далі став стихати (Кв.-Осн.
Словник української мови в 11 томах