демагогія

(претензійне базікання з облудними обіцянками) фразерство, риторика, зневажл. словоблуддя, словоблудство.

Значення в інших словниках

1. демагогія — демаго́гія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. демагогія — Використання неправдивих посулів та обіцянок, навмисного перекручення фактів, улесливості та інших прийомів для досягнення скритих та явних цілей, завоювання популярності та авторитету серед маси населення. англ. demagogy; нім. Demagogie f=, …gi / en; угор. demagógia; рос. демагогия.  Словник із соціальної роботи
3. демагогія — ДЕМАГОГІЯ – ДЕМАГОГІЧНІСТЬ Демагогія, -ї, ор. -єю. Обман брехливими обіцянками, лестощами й навмисним викривленням фактів для досягнення якоїсь мети. – Ми не припустимо, щоб різні шпінгалети морочили нам голову своєю демагогією (М.  Літературне слововживання
4. демагогія — (політична) хитрощі, облуда, викрутаси; ЖМ. словоблудство, обіцянки-цяцянки, окозамилювання, окозамилення, аґітація, політиканство.  Словник синонімів Караванського
5. демагогія — -ї, ж. Обман політично відсталих верств народних мас всілякими привабливими, але брехливими обіцянками і гаслами. || розм. Цілеспрямований вплив на почуття, інстинкти людей для досягнення мети.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. демагогія — Горлопанство, словоблудство  Словник чужослів Павло Штепа
7. демагогія — демаго́гія (грец. δημαγωγία, від δήμος – народ і άγω – веду) обман брехливими обіцянками, лозунгами, лестощами, навмисним перекрученням фактів тощо. Широко використовується буржуазними політичними діячами для завоювання довіри мас.  Словник іншомовних слів Мельничука
8. демагогія — Спосіб впливу на публічну громадську думку, який застосовують у політичній діяльності, зводиться до ефективних, але, переважно, нездійсненних обіцянок; показна аргументація, розрахована на дешевий ефект, успіх.  Універсальний словник-енциклопедія
9. демагогія — розво́дити / розвести́ демаго́гію. Тонко, цілеспрямовано грати на почуттях людей. — А демагогію тут розводити тобі теж не слід,— уже гостріше відказав моторний (Іван Ле).  Фразеологічний словник української мови
10. демагогія — ФРАЗЕ́РСТВО (пишні, але беззмістовні вислови); РИТО́РИКА, РИТОРИ́ЗМ, РИ́ТОРСТВО заст. (позбавлене змісту красномовство); ДЕМАГО́ГІЯ (залучення для більшої переконливості облудних обіцянок і гасел); СЛОВОБЛУ́ДСТВО зневажл., СЛОВОБЛУ́ДДЯ зневажл.  Словник синонімів української мови
11. демагогія — Демаго́гія, -гії, -гією (гр.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
12. демагогія — ДЕМАГО́ГІЯ, ї, ж. Обман політично відсталих верств народних мас всілякими привабливими, але брехливими обіцянками і лозунгами. Образом Павла Діденка Головко затаврував облудну діяльність українських буржуазних націоналістів, які, вдаючись до демагогії...  Словник української мови в 11 томах
13. демагогія — рос. демагогія (від грец. dema-gogia, від demos — народ і ago — веду) — політиканство, брехливі обіцянки, перекручення фактів, грубі лестощі з метою впливу на людей для досягнення негуманних цілей.  Eкономічна енциклопедія