експресія —
експре́сія іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
експресія —
(лат. expressio — вираження) інтенсивна виразність тексту, що створюється фонетичними, лексичними, граматичними, стилістичними засобами мови.
Словник стилістичних термінів
експресія —
-ї, ж. Сила вираження, вияву яких-небудь почуттів, переживань і т. ін.; підкреслене виявлення почуттів, переживань; виразність.
Великий тлумачний словник сучасної мови
експресія —
експре́сія (лат. expressio – вираження, від exprimo – чітко вимовляю, зображую) виразність, підкреслене виявлення почуттів, переживань.
Словник іншомовних слів Мельничука
експресія —
Особлива виразність, підкреслена яскравість художнього твору чи окремих його компонентів; досягається за допомогою різних художніх засобів: тропів, стилістичних фігур, звукових повторів та ін.
Універсальний словник-енциклопедія
експресія —
ЕКСПРЕ́СІЯ (сила вираження, вияву якихось почуттів, переживань тощо), ВИРА́ЗНІСТЬ. У неї стільки експресії, що й говорити не може спокійно (Я. Баш); Його резюме, хоч сказане з незаперечним талантом і великою виразністю, мало одну велику хибу — було задовге (І. Франко).
Словник синонімів української мови
експресія —
Експре́сія, -сії, -сією
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
експресія —
ЕКСПРЕ́СІЯ, ї, ж. Сила вираження, вияву яких-небудь почуттів, переживань і т. ін.; виразність. Не можна не відзначити справжньої жвавості та бурхливої експресії п’єси (Мист., 6, 1958, 42); [Петрусь:] Тут, Галю, експресії потрібно, надзвичайної експресії!...
Словник української мови в 11 томах