звивина —
зви́вина іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
звивина —
-и, ж. Дугоподібний заворот, вигин; звив. || тільки мн., перен. Відхилення в розвитку чого-небудь. Звивини мозку — хвилясті складки у півкулях головного мозку.
Великий тлумачний словник сучасної мови
звивина —
ЗА́КРУТ (крутий поворот, вигин — перев. річки, дороги), КОЛІ́НО, ЛУКА́, ЗАЛО́М, ЗА́ВОРО́Т, ЗА́КРУТЕНЬ розм., ЗА́ВЕРТЕНЬ розм., ЗГИН розм., ЗАКРУ́ТИНА діал., МЕА́НДР геол. Поет сідав на лаві в саду.
Словник синонімів української мови
звивина —
ЗВИ́ВИНА, и, ж. Дугоподібний заворот, вигин; звив. Состав.. громохким змієм вигинається на звивинах колії (Руд., Остання шабля, 1959, 254); Для впорядкування річки випрямляють звивини, розширюють русло (Колг. енц., II, 1956, 213); // тільки мн., перех.
Словник української мови в 11 томах