класти —
[кластие] -аду, -адеш, -адеимо, -адеите; нак. -ади, -ад'іт'
Орфоепічний словник української мови
класти —
кладу, кладеш, недок., перех. 1》 Поміщати в що-, куди-небудь; розміщувати десь. || Поміщати в лікарню, клініку тощо. || Розміщувати на нічліг. || Вносити на збереження до ощадної каси, банку тощо (про гроші).
Великий тлумачний словник сучасної мови
класти —
КЛА́СТИ, аду́, аде́ш, недок. 1. кого, що і без прям. дод. Поміщати в що-, куди-небудь; розміщувати десь. Сей [писар] давно вже прочитав, що треба, та, зложивши бумагу, кладе у кишеню (Г.
Словник української мови у 20 томах
класти —
Ду, -деш, недок. Демонстративно ігнорувати. Він був моїм найкращим другом, демонстративно клав на школу і постійно знаходив якесь гівно, в яке відразу ж влізав (С. Жадан). Клав я на вашого Хмельницького, задовбали (А. Дністровий). ◇ Класти (жирний) болт, хуй.
Словник сучасного українського сленгу
класти —
віддава́ти (кла́сти, склада́ти) / відда́ти (скла́сти) (земни́й (низьки́й, поясни́й)) поклі́н (уклі́н) кому і без додатка. 1. Кланятися, поклонятися.
Фразеологічний словник української мови
класти —
КЛА́СТИ (поміщати, розміщувати перев. у лежачому положенні), ЛОЖИ́ТИ рідко, ПОКЛАДА́ТИ заст.; СКЛАДА́ТИ, УКЛАДА́ТИ (ВКЛАДА́ТИ) (у певному порядку, в одному місці); ПІДКЛАДА́ТИ (додатково, ще трохи). — Док.
Словник синонімів української мови
класти —
КЛА́СТИ, кладу́, кладе́ш, недок., перех. 1. Поміщати в що-, куди-небудь; розміщувати десь. Сей [писар] давно вже прочитав, що треба, та, зложивши бумагу, кладе у кишеню (Кв.-Осн., II, 1956, 199); Надходить Лукаш з оберемком хмизу, кладе перед дядьком (Л.
Словник української мови в 11 томах
класти —
Класти, -кладу, -де́ш гл. 1) Класть. Як тя баба в купіль клала, на груди ті іскра впала. Р. Дн. 2) Ставить. Виходят коло воріт і кладут столик маленький, а на столик хліб і чекают молодого. Грин. III. 517. Як уже проспівают, — кладут вечеряти. Грин. III.
Словник української мови Грінченка