кошлатий —
-а, -е. 1》 З розкуйовдженим, розкошланим волоссям. || З розкуйовдженими волосинками. || перен. З густим віттям, рясним листям і т. ін., що нерівно виступають, стирчать. || перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кошлатий —
КОШЛА́ТИЙ, а, е. 1. З розкуйовдженим, розкошланим волоссям. Музика спинилась. З-за фортепіано підвелася з кошлатою головою людина (Олесь Досвітній); Між густими бородами та кошлатим волоссям виділялися тільки колючі чорні очі (О.
Словник української мови у 20 томах
кошлатий —
ВОЛОХА́ТИЙ (з густим волоссям, вовною, волосками; з ворсою на поверхні); МОХНА́ТИЙ розм.; МАХРО́ВИЙ, ВОРСИ́СТИЙ, ВОРСЯНИ́Й, КОШЛА́ТИЙ (з густою ворсою, утвореною нитковими петлями).
Словник синонімів української мови
кошлатий —
КОШЛА́ТИЙ, а, е. 1. З розкуйовдженим, розкошланим волоссям. Музика спинилась. З-за фортепіано підвелася з кошлатою головою людина (Досв., Вибр., 1959, 364); // З розкуйовдженими волосинками.
Словник української мови в 11 томах
кошлатий —
Кошлатий, -а, -е Мохнатый. Іде коза рогата, веде діток кошлата. Гатц. 17.
Словник української мови Грінченка