крихта —
-и, ж. 1》 Дрібненька частинка, шматочок, грудочка чого-небудь (перев. хліба). 2》 перен. Про дуже незначну, мізерну кількість чого-небудь. 3》 у знач. присл. крихту, розм. Дуже мало; трохи. До останньої крихти. Ні на крихту. 4》 перен., пестл., рідко. Те саме, що крихітка 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
крихта —
КРИ́ХТА, и, ж. 1. Дрібненька частинка, шматочок, грудочка чого-небудь (перев. хліба). Отак вона научала, Болящих лічила. А з убогим остатньою Крихтою ділилась (Т. Шевченко); Баба мала за пазухою півхліба .. і крихту солі (І.
Словник української мови у 20 томах
крихта —
до (оста́нньої) кри́хти. 1. Повністю, геть усе. (Сестра Мархва:) Уже, либонь, своїй матері усе розказала, до крихти відкрила (Панас Мирний); І все до крихти розказала (княжна), Мені і Ксенії сестрі (Т. Шевченко). до кри́хтоньки.
Фразеологічний словник української мови
крихта —
КРИ́ХТА, и, ж. 1. Дрібненька частинка, шматочок, грудочка чого-небудь (переважно хліба). Отак вона научала, Болящих лічила. А з убогим остатньою Крихтою ділилась (Шевч., І, 1951, 373); Баба мала за пазухою півхліба.. і крихту солі (Фр.
Словник української мови в 11 томах