ледве —
ле́две 1 прислівник насилу; слабо; щойно незмінювана словникова одиниця ле́две 2 сполучник тільки-но незмінювана словникова одиниця ле́две 3 частка навряд незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
ледве —
пр., насилу; (чути) ледве-ледве, ледь-ледь, ледве-не-ледве, слабко; (живий) ледь, заледве; (встиг) тільки но; (з ч. не) трохи <�що> не, мало <�що> не, за малим не <н. ледве не вмер>; СП. як тільки <н. ледве їй минув рік>.
Словник синонімів Караванського
ледве —
I всилу, заледве, замалим, замало, ледве-ледве, ледве-наледве, ледь, ледь-ледь, мало, наледво, насилу, насилу-силу, тільки-тільки, тіль-тіль Фразеологічні синоніми: від сили; за малим богом; з горем пополам; з натугою; над силу; на превелику силу; сила в силу II див. важко
Словник синонімів Вусика
ледве —
1》 присл. З великими зусиллями, з трудом; насилу (у 1 знач.). 2》 присл. Майже непомітно або нечутно; слабо. 3》 присл. Зовсім недавно, тільки що. 4》 у знач. част. Навряд. Ледве не — трохи не; мало не, майже. 5》 у знач. спол.
Великий тлумачний словник сучасної мови
ледве —
ЛЕ́ДВЕ. 1. присл. З великими зусиллями, з трудом; насилу (у 1 знач.). А із Криму чоловік Ледве ноги доволік, Воли поздихали, Вози поламались (Т. Шевченко); Терентій ледве тримався на ногах (О. Довженко); Ледве знайшов Петро під руїною двері до погреба (І.
Словник української мови у 20 томах
ледве —
ле́две: ◊ ле́две ди́хати → дихати ◊ ле́две кала́тати → калатати
Лексикон львівський: поважно і на жарт
ледве —
ле́две го́лову підво́дити / підвести́. Бути фізично знесиленим, нездоровим. (Жінка:) Моє найменше (дитя) лежить в пропасниці, а я сама над ранок ледве голову підвожу (підводжу) (Леся Українка). ле́две (ле́две-ле́две) ди́хати.
Фразеологічний словник української мови
ледве —
ЛЕ́ДВЕ (ЛЕ́ДВИ діал.) (ЛЕ́ДВІ діал.) (ЛЕ́ДВО діал.) присл. (з великими зусиллями), ЛЕДЬ, НАСИ́ЛУ, З ТРУДО́М (З ВЕЛИ́КИМ ТРУДО́М), ЛЕ́ДВЕ-ЛЕ́ДВЕ підсил., ЛЕДЬ-ЛЕ́ДЬ підсил., ЛЕ́ДВЕ-ЛЕДЬ підсил., ЛЕ́ДВЕ-НЕ-ЛЕ́ДВЕ підсил., ЗАЛЕ́ДВЕ рідше, НАЛЕ́ДВЕ розм.
Словник синонімів української мови
ледве —
Ле́две і рідше ле́дві, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
ледве —
ЛЕ́ДВЕ. 1. присл. З великими зусиллями, з трудом; насилу (у 1 знач.). А із Криму чоловік Ледве ноги доволік. Воли поздихали, Вози поламались (Шевч., II, 1953, 120); Він, ледве стримуючи хвилювання, бачив удалині милий образ дівчини (Стельмах, На..
Словник української мови в 11 томах
ледве —
Ледве, ледві, ледво нар. 1) Едва, чуть, лишь только. Держались ледве на ногах. Котл. Ен. V. 16. Ледве-ледве дише. Шевч. 67. Ледві додому прийшов. Чуб. І. 201. Та напила м ся, ледво стою. Чуб. V. 681. Ледві ми ввійшли, він почті сміятись. МВ. 137.
Словник української мови Грінченка