лише —
лише́ 1 сполучник незмінювана словникова одиниця лише́ 2 частка незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
лише —
ч./сп., тільки, виключно; тільки но, лише но; щойно <н. щойно тоді>.
Словник синонімів Караванського
лише —
Лише, тільки, лиш, лишень Дехто з сучасних журналістів і молодих письменників так уподобав слово лише, що забув про близьке тільки і, нехтуючи навіть стилістичні вимоги, раз у раз тулить це лише, як в оцій фразі: «Він помітив їх лише тоді...
«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
лише —
I лиш, част. 1》 обмежувальна. Уживається для вирізнення, обмеження у знач. тільки, виключно. || Уживається у знач. тільки-но. || Уживається у знач. всього, тільки. 2》 підсил., спонук. Уживається при дієсловах звичайно наказ. сп. та присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
лише —
ЛИШЕ́¹, ЛИШ, част. 1. обмеж. Уживається для виділення, обмеження в знач. тільки, виключно. Серед плавнів коло хатки лишилась на хазяйстві лише коза (М. Коцюбинський); Все так з-під ніг і пливе, рятують лише кущі, за які ми чіпляємося... (А.
Словник української мови у 20 томах
лише —
лише́: ◊ лише́ вла́сне добро ма́ти в о́ці думати тільки про власний добробут (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
лише —
хіба́ що (ті́льки) моги́ла ви́править кого. Хтось залишиться таким, як є, не стане кращим; ніщо не змінить когось. Михайло спохмурнів. “Ні, таки цього Івана, мабуть, хіба що могила виправить” (Ю.
Фразеологічний словник української мови
лише —
Лише́, лиш, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
лише —
ЛИШЕ́¹, ЛИШ, част. 1. обмежувальна. Уживається для виділення, обмеження у знач. тільки, виключно. Серед плавнів коло хатки лишилась на хазяйстві лише коза (Коцюб.
Словник української мови в 11 томах
лише —
Лише́ нар. Только, лишь, но. Не дивися на уроду, лише на пригоду. Ном. № 8475. Не вірь, мужу, своїм очам, лише моїй повісті. Ном. № 6848.
Словник української мови Грінченка