матовий —
МА́ТОВИЙ¹, а, е. 1. Позбавлений блиску, глянцю; протилежне блискучий 1. Марта зблідла. Очі її з блискучих стали матові (І. Нечуй-Левицький); Матовим сріблом біліють дахи на будинках (Леся Українка); Знаєте ви білі рожі? Ті звичайні, ..
Словник української мови у 20 томах
матовий —
ма́то́вий: ◊ диви́тися як на ма́то́ву ши́бу → шиба
Лексикон львівський: поважно і на жарт
матовий —
А, -е, див. уматовий.
Словник сучасного українського сленгу
матовий —
МА́ТОВИЙ (позбавлений блиску, глянцю), ТЬМЯ́НИЙ, ТЬМА́ВИЙ, ПОМЕ́РКЛИЙ, ПОМЕ́РХЛИЙ (який утратив блиск). Лак від дихання ставав на короткий час матовим (О. Ільченко); Відчував себе втомленим і розбитим. Тому його гарна зовнішність..
Словник синонімів української мови
матовий —
МА́ТОВИЙ¹, а, е. 1. Позбавлений блиску, глянцю; протилежне блискучий 1. Марта зблідла. Очі її з блискучих стали матові (Н.-Лев., І, 1956, 384); Матовим сріблом біліють дахи на будинках (Л. Укр., І, 1951, 163); Знаєте ви білі рожі? Ті звичайні, ..
Словник української мови в 11 томах
матовий —
Матовий, -а, -е Матовый. Глянуло з дзеркала неначе її широке матове, трохи смугляве лице. Левиц. І.
Словник української мови Грінченка