нав'язувати

(примушувати робити всупереч бажанню) накидати, впихати.

Значення в інших словниках

1. нав'язувати — нав'я́зувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. нав'язувати — Прив'язувати, зав'язувати, в'язати; (працю) накидати, звалювати на плечі; п. ф. НАВ'ЯЗУВАТИСЯ, див. НАПРОШУВАТИСЯ.  Словник синонімів Караванського
3. нав'язувати — [навйазуватие] -уйу, -уйеиш  Орфоепічний словник української мови
4. нав'язувати — -ую, -уєш, недок., нав'язати, -в'яжу, -в'яжеш, док., перех. 1》 Прикріплюючи до чого-небудь, обмотуючи навколо чогось, зав'язувати. 2》 В'язати (у 1, 3 знач.) певну кількість чого-небудь. 3》 перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. нав'язувати — 1. плести, наплітати, наплести, понаплітати, виплітати, виплести, повиплітати, доплітати, доплести, подоплітати, сплітати, сплести, посплітати, уплітати, уплести, повплітати 2. накидати, накинути, понакидати, утелющувати, утелющити, повтелющувати, див. реклямувати, пропагувати  Словник чужослів Павло Штепа
6. нав'язувати — НАВ'Я́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., НАВ'ЯЗА́ТИ, в'яжу́, в'я́жеш, док. 1. що. Прикріплюючи до чого-небудь, обмотуючи навколо чогось, прив'язувати, зав'язувати. І сюди шатнеться [Зубиха], і туди мотнеться: і намисто Олені нав'язує на шию, і голову квітча (Г.  Словник української мови у 20 томах
7. нав'язувати — I. НАВ'ЯЗА́ТИ (змусити кого-небудь приймати, брати, купувати і т. ін. що-небудь усупереч бажанню), НАКИ́НУТИ, ВТЕЛЮ́ЩИТИ (УТЕЛЮ́ЩИТИ) фам., ВПХНУ́ТИ (УВІПХНУ́ТИ), ВПХА́ТИ (УВІПХА́ТИ) розм. (про конкретні, фізичні предмети); ВСУЧИ́ТИ (УСУЧИ́ТИ) розм.  Словник синонімів української мови
8. нав'язувати — Нав'язувати, -зую, -єш сов. в. нав'язати, -жу, -жеш, гл. 1) Навязывать, навязать, связывать, связать. Нав'язала снопів з двадцять. 2) Привязывать, привязать. Виявились і баштани в степу з нав'язаним по тичках пір'ям, щоб то хижу полохати птицю. О. 1862. IX. 62.  Словник української мови Грінченка