непритомність

(втрата притомності) забуття, зомління, розм.: нетяма, безтямність, безпам'ятство.

Значення в інших словниках

1. непритомність — неприто́мність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. непритомність — Безпам'ять, забуття, безпам'ятство, зомління, непам'ять, нетяма.  Словник синонімів Караванського
3. непритомність — Безтямок, знестями, знестямки, непам'ять, нестям, нестяма, нестямка, нестямок, нестямці, нетяма  Словник синонімів Вусика
4. непритомність — -ності, ж. 1》 Стан за знач. непритомний 1). 2》 мед. Патологічний стан, що характеризується раптовим різким погіршенням самопочуття, наростаючою слабкістю, вегетативно-судинними розладами, пониженням м'язового тонусу і короткочасним порушенням свідомості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. непритомність — НЕПРИТО́МНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. неприто́мний 1. Фізичний біль завжди можна перенести, бо врешті він кінчається непритомністю або смертю (Ірина Вільде).  Словник української мови у 20 томах
6. непритомність — ЗАПА́МОРОЧЕННЯ (затьмарення свідомості, втрата здатності ясно сприймати дійсність), ОЧМАНІ́ННЯ розм., ОДУРІ́ННЯ розм., О́ДУР розм., ДУР розм., О́БМОРОК заст. У князя пройшло перше запаморочення, його тіпала мовби лихоманка (П.  Словник синонімів української мови
7. непритомність — Неприто́мність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. непритомність — НЕПРИТО́МНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. неприто́мний 1. Фізичний біль завжди можна перенести, бо врешті він кінчається непритомністю або смертю (Вільде, Сестри.., 1958, 566).  Словник української мови в 11 томах