обдумувати —
[оубдумуватие] -уйу, -уйеиш
Орфоепічний словник української мови
обдумувати —
-ую, -уєш, недок., обдумати, -аю, -аєш, док., перех., також із спол. як, що. У думках перебирати, всебічно зважувати що-небудь, намічаючи можливі варіанти дії, висловлення і т. ін.; обмірковувати, обмізковувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
обдумувати —
ОБДУ́МУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБДУ́МАТИ, аю, аєш, док., що. У думках перебирати, всебічно зважувати що-небудь, намічаючи можливі варіанти дії, висловлення і т. ін.; обмірковувати. Він .. повертає додому, обдумуючи дорогою, як найкраще віддячити Трояну (М.
Словник української мови у 20 томах
обдумувати —
ДУ́МАТИ що, про кого-що і без додатка (бути зайнятим думками про когось-щось, мати свою думку про кого-, що-небудь), ГАДА́ТИ, МА́ТИ НА ДУ́МЦІ (МА́ТИ НА МИ́СЛІ) (МА́ТИ В МИ́СЛІ і т. ін.) що, МА́ТИ ГА́ДКУ про кого-що, ПОМИШЛЯ́ТИ, МИ́СЛИТИ розм.
Словник синонімів української мови
обдумувати —
ОБДУ́МУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБДУ́МАТИ, аю, аєш, док., перех., також із спол. як, що. У думках перебирати, всебічно зважувати що-небудь, намічаючи можливі варіанти дії, висловлення і т. ін.; обмірковувати, обмізковувати. Він..
Словник української мови в 11 томах