(покриття якого пошкоджене) обдертий, облущений, обшарпаний, пошкоджений.
Словник синонімів Полюги
Значення в інших словниках
облуплений —
облу́плений 1 дієприкметник від: облупи́ти облу́плений 2 прикметник обдертий, обшарпаний
Орфографічний словник української мови
облуплений —
-а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до облупити. 2》 у знач. прикм.Який повністю або частково втратив верхній шар, покриття, оболонку і т. ін.; обдертий, обшарпаний. || Який відпав, осипався частинками, шматками (про верхній шар, покриття, оболонку і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
облуплений —
ОБЛУ́ПЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до облупи́ти. Ось облуплені смереки лежать: десь уверху стяв їх гуцул, обрубав гілля, облупив (Хотк., II, 1966, 315); Доярки лишають облуплені яєчка.., недопиті пляшки молока і накидаються на свіжу пошту (Вол.
Словник української мови в 11 томах
облуплений —
ОБЛУ́ПЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до облупи́ти. Пара йде з щойно облупленого звіра (Ю. Яновський); // у знач. прикм. Ось облуплені смереки лежать: десь уверху стяв їх гуцул, обрубав гілля, облупив (Г. Хоткевич); Доярки лишають облуплені яєчка..
Словник української мови у 20 томах
облуплений —
як облу́пленого, зі сл. зна́ти, зневажл. Дуже добре, до найменших дрібниць. Його всякий знає як облупленого (Укр. присл..); — Ви мене знаєте.— Як облупленого,— вставила бабуня (П.
Фразеологічний словник української мови
облуплений —
ОБЛУ́ПЛЕНИЙ (який повністю чи частково втратив верхній шар покриття; який відпав, обсипався частинками, шматками), ОБЛУ́ЩЕНИЙ, ОБДЕ́РТИЙ, ОБША́РПАНИЙ, ОБКОЛУ́ПАНИЙ рідше, ОБЛУ́ПАНИЙ діал. Облуплена, облущена фарба бортів. Іржа...
Словник синонімів української мови
облуплений —
Облу́плений, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
облуплений —
Облуплений, -а, -е Ободранный. знають як облупленого (кого). Превосходно знаютъ, насквозь видятъ. Мнж. 168.
Словник української мови Грінченка