прикріплювати

(міцно приєднувати щось до чогось) закріплювати, прилаштовувати, припасовувати, прибивати, прикручувати.

Значення в інших словниках

1. прикріплювати — прикрі́плювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. прикріплювати — -юю, -юєш і прикріпляти, -яю, -яєш, недок., прикріпити, -кріплю, -кріпиш; мн. прикріплять; док., перех. 1》 Міцно приєднувати що-небудь до чогось. 2》 Накладати на когось якісь обов'язки, відповідальність щодо кого-, чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прикріплювати — 1. (людей) кріпостити, покріпостити, закріпащувати, закріпастити, позакріпащувати, накріпащувати, накріпастити, понакріпащувати, покріпащувати, покріпастити, попокріпащувати, укріпащувати, укріпастити, повкріпащувати 2. див. кріпити, скріплювати  Словник чужослів Павло Штепа
4. прикріплювати — ПРИКРІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і ПРИКРІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИКРІПИ́ТИ, кріплю́, крі́пиш; мн. прикрі́плять; док., кого, що. 1. Міцно приєднувати що-небудь до чогось.  Словник української мови у 20 томах
5. прикріплювати — ПРИЗНА́ЧИТИ (офіційно надати комусь право займати певну посаду, доручати виконувати якісь обов'язки), ПРИСТА́ВИТИ, ПРИЛУЧИ́ТИ, ПОСТА́ВИТИ розм., НАСТА́ВИТИ розм., НАСТАНОВИ́ТИ розм., ПОСТАНОВИ́ТИ розм., ПОСАДИ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. прикріплювати — ПРИКРІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і ПРИКРІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПРИКРІПИ́ТИ, кріплю́, крі́пиш; мн. прикрі́плять; док., перех. 1. Міцно приєднувати що-небудь до чогось.  Словник української мови в 11 томах