(збільшуватися від набрякання) опухати, напухати, набрякати, підтікати.
Словник синонімів Полюги
Значення в інших словниках
пухнути —
пу́хнути дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
пухнути —
Опухати, набрякати, бубнявіти; ЖМ. гладшати; П. роздаватися, роздиматися, сов. розбухати.
Словник синонімів Караванського
пухнути —
і рідко пухти, -хну, -хнеш; мин. ч. пухнув, -нула, -нуло і пух, пухла, -ло; недок. 1》 Ставати ненормально, хворобливо пухлим; опухати. || Надиматися, набрякати від напруження (про жили, кровоносні судини). 2》 розм. Ставати повним, товстим. 3》 перен. Збільшуватися в об'ємі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пухнути —
ПУ́ХНУТИ, рідко ПУ́ХТИ, хну, хнеш; мин. ч. пу́хнув, нула, ло і пух, пу́хла, ло; недок. 1. Ставати ненормально, хворобливо пухлим; опухати (чернез хворобу, удар, від голоду чи ін.). – А як ся має ненько? – спитав [пан] хлопця. – Лежить на печі ..
Словник української мови у 20 томах
пухнути —
(аж) ву́ха пу́хнуть / попу́хли, зі словоспол. хо́четься кури́ти. Дуже, нестерпно. — Пособити прибіг? От спасибі ж тобі! А я думаю, хто б мене підмінив, бо курити хочеться, аж вуха попухли (А. Дімаров).
Фразеологічний словник української мови
пухнути —
НАБРЯКА́ТИ (про частини тіла, кровоносні судини, шрам і т. ін. — збільшуватися в об'ємі, розпухати від припливу крові, молока тощо), НАБУХА́ТИ, НАПУХА́ТИ, РОЗБУХА́ТИ підсил., БРЯ́КНУТИ розм., БУБНЯ́ВІТИ розм.
Словник синонімів української мови