підкріпитися —
ПІДКРІПИ́ТИСЯ див. підкрі́плюватися.
Словник української мови в 11 томах
підкріпитися —
Підкріплятися, -ля́юся, -єшся сов. в. підкріпи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. Подкрѣпляться, подкрѣпиться, закусить. Сідай, діду, старче божий, підкрепись вареним. К. Досв. 37.
Словник української мови Грінченка