розв'язувати —
-ую, -уєш, недок., розв'язати, -в'яжу, -в'яжеш, док., перех. 1》 Розпускати, роз'єднувати кінці чого-небудь зв'язаного. || Звільняти кого-, що-небудь від мотузки, шпагату, зав'язки і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розв'язувати —
РОЗВ'Я́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗВ'ЯЗА́ТИ, в'яжу́, в'я́жеш, док., що. 1. Розпускати, роз'єднувати кінці чого-небудь зв'язаного. Подає [Поліксена] гребінець Кассандрі, тая бере слухняно, починає розв'язувати стрічки (Леся Українка)...
Словник української мови у 20 томах
розв'язувати —
ПОЧИНА́ТИ що, з інфін. (якусь дію, роботу, процес, робити перші кроки в якійсь діяльності), РОЗПОЧИНА́ТИ, ПРИСТУПА́ТИ до чого, ЗАЧИНА́ТИ, БРА́ТИСЯ за що, до чого, з інфін., ЗАХО́ДЖУВАТИСЯ (ЗАХО́ДИТИСЯ) з інфін., без додатка, ЗАБИРА́ТИСЯ з інфін.
Словник синонімів української мови