розставляти —
-яю, -яєш, недок., розставити, -влю, -виш; мн. розставлять; док., перех. 1》 Ставлячи, розміщувати де-небудь. || Розміщувати, розташовувати (людей). || Ставити правильно на свої місця (розділові знаки і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
розставляти —
РОЗСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., РОЗСТА́ВИТИ, влю, виш; мн. розста́влять; док., кого, що. 1. що. Ставлячи, розміщувати де-небудь. Килина принесла купу тарілок і почала розставляти на столі (І.
Словник української мови у 20 томах
розставляти —
наставля́ти (розкида́ти, розставля́ти, плести́ і т. ін.) / наста́вити (розки́нути, розста́вити і т. ін.) (свої́) тене́та (сі́ті, пастки́, си́льця і т. ін.) на кого і без додатка, із спол. щоб. Підступними діями, хитрощами, лестощами і т. ін.
Фразеологічний словник української мови
розставляти —
РОЗСТАВЛЯ́ТИ (руки, ноги, крила, пальці тощо), РОЗКИДА́ТИ, РОЗСОВУВАТИ (РОЗСУВА́ТИ), РОЗПИНА́ТИ, РОЗЧЕПІ́РЮВАТИ розм., РОЗТЕПІ́РЧУВАТИ діал.; РОЗВО́ДИТИ (руки, пальці); РОЗКАРЯ́ЧУВАТИ розм. (перев.
Словник синонімів української мови
розставляти —
РОЗСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., РОЗСТА́ВИТИ, влю, виш; мн. розста́влять; док., перех. 1. Ставлячи, розміщувати де-небудь. Килина принесла купу тарілок і почала розставляти на столі (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
розставляти —
Розставля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. розставити, -влю, -виш, гл. Разставлять, разставить. Наймички бігали, розставляючи тарілки. Левиц. Пов. 394. Стій но, жінко, я побачу, чи не впало що в кіш, що рано розставив. Рудч. Ск. І. 186.
Словник української мови Грінченка