таємничий —
ТАЄМНИ́ЧИЙ, а, е. 1. Сповнений таємниць (у 2 знач.); загадковий, невивчений. Манив до себе [сад] розкішним холодом, темною зеленню, живим запахом та легесеньким, таємничим шепотом листя (І. Франко); Настала тиха українська ніч ..
Словник української мови у 20 томах
таємничий —
-а, -е. 1》 Сповнений таємниць (у 2 знач.); загадковий, невивчений. || Оповитий таємницею (про людину). || у знач. ім. таємниче, -чого, с. Про що-небудь, сповнене таємниць, загадок. 2》 Якого не можна збагнути, зрозуміти, осягнути; потойбічний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
таємничий —
НЕЗРОЗУМІ́ЛИЙ (якого не можна зрозуміти, збагнути); МАЛОЗРОЗУМІ́ЛИЙ (який важко зрозуміти); НЕЯ́СНИ́Й, НЕПЕ́ВНИЙ, ТУМА́ННИЙ підсил., ТЕ́МНИЙ підсил. (про зміст, причини і т. ін.
Словник синонімів української мови
таємничий —
Таємни́чий, -ча, -че
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
таємничий —
ТАЄМНИ́ЧИЙ, а, е. 1. Сповнений таємниць (у 2 знач.); загадковий, невивчений. Манив до себе [сад] розкішним холодом, темною зеленню, живим запахом та легесеньким, таємничим шепотом листя (Фр., V, 1951, 342); Настала тиха українська ніч..
Словник української мови в 11 томах
таємничий —
Таємничий, -а, -е 1) Таинственный. Мир. ХРВ. 353. К. Досв. 71. Чули вони дивне таємниче слово. К. Псал. 189.
Словник української мови Грінченка