темрява —
ТЕ́МРЯВА, и, ж. 1. Відсутність світла, освітлення; пітьма, темнота. А на світ насувала темрява. Зайшло сонце за обрієм, покинуло землю (Б. Грінченко); Він забув, що то є темрява, бо й ночі осяював блиском своєї душі (В.
Словник української мови у 20 томах
темрява —
-и, ж. 1》 Відсутність світла, освітлення; пітьма, темнота. || Темне, неосвітлене або погано освітлене місце, неосвітлений простір. 2》 перен. Щось незрозуміле, невідоме. 3》 перен. Відсталість, некультурність, неписьменність.
Великий тлумачний словник сучасної мови
темрява —
НЕВІ́ГЛАСТВО (недостатність або відсутність знань, необізнаність у якій-небудь галузі), НЕ́УЦТВО, НЕОСВІ́ЧЕНІСТЬ, НЕРОЗВИ́НЕНІСТЬ, СІ́РІСТЬ, ПІ́ТЬМА́ підсил., ТЕ́МРЯВА підсил., ТЕМНОТА́ розм. підсил., ТЬМА підсил.
Словник синонімів української мови
темрява —
Те́мрява, -ви, -ві
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
темрява —
ТЕ́МРЯВА, и, ж. 1. Відсутність світла, освітлення; пітьма, темнота. А на світ насувала темрява. Зайшло сонце за обрієм, покинуло землю (Гр., II, 1963, 431); Панько вийшов на двір, а там така темрява, хоть око виколи: носа свого не видко (Март., Тв.
Словник української мови в 11 томах
темрява —
Темрява, -ви ж. Мракъ, темнота, тьма. Роскинеш темряву — і ніч настане. К. Псал. 237. Очі згасли, і всю душу темрява окрила. К. Псал. 92. тьма-те́мрява. Безчисленное множество. Там він бачив, крий Боже, яку тьму-темряву всякої, превсякої птиці. Стор. МПр. 167.
Словник української мови Грінченка