томитися —
[томитиес'а] тоумл'ус'а, -миес':а, -миец':а, -мл'ац':а; нак. -мис'а, тоум'іц':а
Орфоепічний словник української мови
томитися —
ТОМИ́ТИСЯ, томлю́ся, то́мишся; мн. то́мляться; недок. 1. Зазнавати втоми. Гадка... гадка го́стить дома, Там, де браття рідні, милі Також томляться в тій хвилі Над роботою тяжкою І не знають супокою! (І.
Словник української мови у 20 томах
томитися —
томлюся, томишся; мн. томляться; недок. 1》 Зазнавати втоми. 2》 Зазнавати мук, страждань; мучитися. || Знемагати від чогось обтяжливого, одноманітного; нудитися. 3》 Пас. до томити 3), 4)
Великий тлумачний словник сучасної мови
томитися —
МУ́ЧИТИСЯ (зазнавати мук, фізичних або моральних страждань), СТРАЖДА́ТИ, МОРДУВА́ТИСЯ, КОНА́ТИ, ГИ́НУТИ, ПОГИБА́ТИ, КАТУВА́ТИСЯ, КАРА́ТИСЯ, КАРТА́ТИСЯ, ГРИ́ЗТИСЯ, ТЕРЗА́ТИСЯ, З'ЇДА́ТИСЯ діал. (зазнавати моральних мук, перев.
Словник синонімів української мови
томитися —
ТОМИ́ТИСЯ, томлю́ся, то́мишся; мн. то́мляться; недок. 1. Зазнавати втоми. Гадка… гадка го́стить дома, Там, де браття рідні, милі Також томляться в тій хвилі Над роботою тяжкою І не знають супокою! (Фр.
Словник української мови в 11 томах
томитися —
Томитися, -млюся, -мишся гл. Томиться, утомляться. Томились, жаждали, із голоду вмірали. К. Псал. 248.
Словник української мови Грінченка